- стадний
- [ста/днией]
м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
стадний — а, е. 1) Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. || Власт. стаду, породжений життям у стаді. Стадний інстинкт. 2) перен. Який визначається несвідомим підкоренням індивідуальної поведінки поведінці юрби. Стадне почуття … Український тлумачний словник
стадний — прикметник … Орфографічний словник української мови
стадність — ності, ж. 1) Стан і властивість за знач. стадний 1). Інстинкт стадності. 2) перен. Несвідоме підкорення індивідуальної поведінки поведінці юрби … Український тлумачний словник